Угадайте-Из Какой Это Книги :
Бітва скончылася.
Пустыня бара Магна ператварылася ў зону бедства. Навакольныя яе горы ператварыліся ў пыл ці сровнялись з зямлёй, а вялізныя апёкі пакрывалі пясок. Зямля была пакрыта целамі тых, хто страціў сваё жыццё ў сутычцы, разам з шматлікімі асколкамі броні Ракши. Над усім гэтым, вядома, ўзвышаўся упавший робат, які калісьці быў найвялікшым зброяй Макуць.
Таху і Таканува стаялі на дюне, гледзячы на металічную абалонку, унутры якой яны правялі ўсю сваю жыццё. Без сумневаў, унутраныя сістэмы былі вельмі сур'ёзна пашкоджаны, і былі ахвяры. Але, назіраючы за натоўпамі, выбірацца з робата, яны заўважалі шмат знаёмых фігур. Хутчэй за ўсё, большасць укрылось пасля першага землятрусу і таму перажыло апошні ўдар. Усе яны выбіраліся на пясок - Тоа, Матораны, гандляры-Вортиксы, варвары-Скакди, агенты Ордэна мацюкоў Нуи, бандыты-Цёмныя Паляўнічыя, звяры, птушкі, насякомыя і многія іншыя - прыкрываючыся вочы ад яркага сонца іх новага свету.
- Думаеш, Макуць знік на самой справе? - Спытаў Таканува.
Таху кіўнуў:
- Так. Ён гэтага ніяк не чакаў, так што ў яго не было часу пакінуць гэтае цела. Думаю ... спадзяюся ... ён загінуў разам з робатам.
- А як жа астатнія? Матораны, іншыя Тоа ... мы ... ці зможам мы выжыць тут?
Таху азірнуў вялізную пустыню. Ён ужо мог бачыць, як Агора дапамагаюць Маторанам, Глаторианы размаўляюць з Тоа, а прадстаўнікі іншых відаў ўжо шукаюць месца, дзе пасяліцца і перегруппироваться.
- Ведаеш што, Таканува? Думаю, усё ў нас будзе ў парадку.
- Я проста рады, што ты застаўся жывы, - сказаў Таканува. - Калі ты там упаў, я ўжо вырашыў, што ты памёр. Ты ўпэўнены, што з табой усё добра?
- Упэўнены, - адказаў Таху з усмешкай. Затым з яго вока ў пясок ўдарылі два тонкіх Лучай цеплавога гледжання, выжигая тры словы:
Адзінства.
Абавязак.
Лёс.
Флудильня (Бывшая Комната Анти-Приличия)
Сообщений 21 страница 40 из 907
Поделиться212010-08-02 19:36:47
Поделиться222010-08-02 19:36:49
А другие.
Поделиться232010-08-02 19:39:37
Это конец пути. и ненадо там говорить про Нудисток!!! я знаю что ты там написал...
Поделиться242010-08-02 19:40:33
Непомню.
Кажется :
Чем Тебя Неустраивает Украинский?
Может Ты Состоиш из Нудистики?
Поделиться252010-08-02 19:41:33
про Нудисток!!! я знаю что ты там написал...
Не Нудисток а Нудистики!
Тоесть - Нудность...Нудный...
Поделиться262010-08-02 19:43:51
Это Вы Неугадаете.
Испанский ЖЕСТЬ!
Balta en el suelo de la cueva. ¿Por cuánto tiempo está aquí? Horas? Días? Perdió la noción del tiempo, poco después Piracaia lo sorprendió en la trampa y se fue a morir.
Se tiró a la cueva para escapar de la corriente y Vezoka. Encontró un buen lugar para esconderse, y esperó, la planificación a los ataques de emboscada en otra parte Pirak, que vendrá a buscarlo. Came Vezok, buscar un poco, y la izquierda antes de Balta cuenta de que había caído en la trampa. Inesperadamente Matorana, Pirak condujo hasta la salida de la cueva, una gran piedra, sellado en su interior.
- Sabía que yo estaba dentro. Sólo que no sabía dónde - creo Balta. - Por eso no hay ninguna otra manera. El aire se había vuelto pesado. Espero, al menos, el resto se salvaron.
Balta cerró los ojos y lentamente comenzó a hundirse en el olvido. Quería saber si su búsqueda Dalu y otros. Pero incluso si ellos están aquí, no importa. Nunca serán capaces de impulsar esta roca. Balta duda de que incluso el impulso de huelgas Garan poder romperlo.
El chasquido de repente interrumpió sus pensamientos. El primer pensamiento de Balta fue que, quizás, alguien rompió la roca. Entonces se dio cuenta que el sonido no está en el lado, sino más bien de las paredes de la cueva. Momentos después, una grieta en la pared y la pared se dividió en dos partes. En un breve destello de luz Balta dijo algo parecido a la hoja de un enorme hacha, corte de piedra.
- ¡Oh, comenzó - se dijo. - Estoy empezando a perder la cabeza.
- Bueno, ¿qué estás esperando, nombrando el nombre del día " - Dijo una voz profunda y retumbante. - Sal ahí fuera.
Balta se bajó y se asomó por la rendija. A lo lejos el túnel extendida, pero no se sentía que había sido arrancado. Daba la impresión de la piedra fue cortada. Una enorme figura con un hacha, y se quedó mirándolo fijamente, pero estaba demasiado oscuro para verle la cara.
- Vaya y busque un lugar para esconderse, - dijo la figura. - Piracaia control total de la isla. La próxima vez, cuando te ven, Balta, no te atrapará ... te van a matar.
- ¿Quién eres tú? - Matoran dijo, dando un paso en el túnel. - ¿Cómo sabes mi nombre?
- Digamos que soy un amigo, - dijo la enorme figura. - Un amigo que puede hacer mucho para proteger a la verdad, pero incluso mi poder es limitado. Venga. Ven a sus compañeros y decirles cómo salirse de la carretera Pirak.
Balta hizo lo que le sugirió, pero en movimiento sacudió la cabeza.
- Puedo hacer el primero pero no último - dijo. - Se llevaron nuestra casa y nosotros lo seleccione Atrás.
- A continuación, por lo menos evitará que un error fatal, que tus amigos lo harán en breve, Balta. O bien, les diré directamente, causarán Mata Nui, el sufrimiento más terrible en todo momento.
La enorme figura parecía Matoran comenzado. Los aldeanos sacrificaría todo lo que quieras, incluso sus vidas, en un intento por liberar Nui Mata. Es triste pensar en un momento en que él también tenía un amigo más que estaba dispuesto a renunciar a su vida. Pero fue en el pasado, o que pronto se convertiría en el pasado. Todo lo que pasó se lo hizo creer.
- Pero nunca me doy por vencido - pensó sombríamente. - Mientras que el Gran Espíritu está vivo.
Поделиться272010-08-02 19:46:17
остров гибели чтоли? Я про пирак не читал книг...Там как везок допрашивает балту...ну короче в конце написанно что балта незнает где его друзья.
Отредактировано Онепу (2010-08-02 19:46:35)
Поделиться282010-08-02 19:46:23
В рассказе есть Балта и Везок.
Поделиться292010-08-02 19:47:37
Это Тёмная Судьба!
А Это Смешнее Оригинала))))))))))):
Однак здравствуйте.І сьогодні ми будемо говорити про фаст-фуд.
Тема нашої сегоднещеней передачі картопля Fri.Так Чтож таке картопля? Це макарони пожарение в олії ..
* Голос за кадром *
І так, ми запрошуємо нашого сьогодення гостя: Голова місцевого швидко, та-маторан Акілов.
* Маторан проходить до столика *
Ну поки він йде встигне пройти реклама
* Сміх за кадром *
Реклама ...
Однак здравствуйте.Тема нашої сегоднешний передачі "Фаст-фут або що з нього можна зробити".
Давайте спочатку глянемо на наш екран
Так, Це все "проізаеденія" мистецтва зроблений з фаст-фуда.І ми запрошуємо нашого гостя.Он коштували з забігалавкі ОНУ-Метру: Паракі!
Здравствуйте, Паракі.Расскажіте будь ласка як вам у голову прийшла ідея цього "мистецтва"?
Паракі: Якось обідаючи в забегалавке ОНУ-Метру, я постелив торяпочку на стол.І почав ксалсть на неї все підряд, з їжі конечно.М у мене вийшов малюнок колізею.
* Сміх за кадром *
* Сміх * це напевно було крсіво, однако.А що далі?
Паракі: Я його з'їв.
* Сміх за кадром *
Ну ладно.Спасібо що прішлі.А у нас як завжди, реклама.
Однак здрастуйте, як завжди наш фаст фут.Тема нашої сегоднешний передачі фас-фут та овочі
* Голоси за кадром *
FFFFFFFFUUUUUUUUUU
Так, так, ТАК! Воозможно чи поєднання овочів і фаст-фуду? Давай запитаємо у нашого діетолока.
* Входить дієтолог *
Здравствуйте, раскжіте як бути "зайцем".
* Сміх за кадром *
Доктор: Знайте, а кокого бути товстим, ЖИРНИМ!?
-Легше пожалуста.Ви неответіл на моє запитання, "зайчик".
* Сміх за кадром *
Ну як завжди реклама ...
Поделиться302010-08-02 19:48:14
Фаст фуд из метру нуи. КТВ
Поделиться312010-08-02 19:50:07
Если Вам Интиресен Переведёный Отрывок из Тёмной Судьбы:
Балта опустился на пол пещеры. Как давно он здесь? Часы? Дни? Он потерял счет времени вскоре после того, как Пираки поймали его в ловушку и оставили умирать.
Он нырнул в эту пещеру, спасаясь от Тока и Везока. Он нашел хорошее место, чтобы спрятаться, и ждал, планируя напасть из засады на того Пираку, который придет его искать. Пришел Везок, немного поискал, и ушел прежде чем Балта понял, что попал в ловушку. Неожиданно для Маторана, Пирака прикатил к выходу из пещеры большой камень, запечатав его внутри.
- Он знал, что я внутри. Он просто не знал, где, - думал Балта. – Отсюда нет другого выхода. Воздух уже становится тяжелым. Надеюсь, по крайней мере, остальные спаслись.
Балта закрыл глаза и начал медленно погружаться в забытье. Ему хотелось бы знать, ищут ли его Далу и остальные. Но даже если они здесь, это не имеет значения. Они никогда не смогут отодвинуть этот булыжник. Балта сомневался, что даже импульсные удары Гарана способны его разбить.
Резкий треск неожиданно прервал его мысли. Первой мыслью Балты было, что, может быть, кто-то разбил булыжник. Потом он понял, что звук идет не с той стороны, а скорее от стен пещеры. Мгновением позже в стене образовалась трещина, и стена разделилась на две части. В короткой вспышке света Балта заметил что-то похожее на лезвие массивного топора, разрезавшего камень.
- Ох, началось, - сказал он сам себе. – Я начинаю терять рассудок.
- Ну, и чего ты ждешь, Дня Наречения Имени? – сказал глубокий, грохочущий голос. – Вылезай оттуда.
Балта вылез и выглянул в щель. Вдали туннель расширялся, но не было похоже что он был выдолблен. Он выглядел так, как будто камень был разрезан. Огромная фигура с топором в руках стояла там и смотрела на него, но было слишком темно, чтобы разглядеть ее лицо.
- Иди, и поищи место, чтобы спрятаться, - сказала фигура. – Пираки полностью контролируют остров. В следующий раз, когда они увидят тебя, Балта, они не будут ловить тебя… они тебя убьют.
- Кто ты? – спросил Маторан, шагнув в туннель. – Откуда ты знаешь мое имя?
- Давай просто скажем, что я друг, - сказала массивная фигура. – Друг, который может сделать много для защиты правды, но даже моя сила ограничена. Пойдем. Пойдем к твоим товарищам и расскажем им, как уйти с дороги Пирак.
Балта сделал, как он предложил, но на ходу покачал головой.
- Я могу сделать первое, но не последнее, - сказал он. – Они захватили наш дом, и мы отберем его обратно.
- Тогда по меньшей мере предотвратим непоправимую ошибку, которую твои друзья скоро сделают, Балта. Или, скажу тебе прямо, они причинят Мата Нуи самые страшные страдания во все времена.
Огромная фигура смотрела, как Маторан отправился в путь. Жители деревни могли бы пожертвовать всем что угодно, даже своей жизнью, в попытке освободить Мата Нуи. Он грустно подумал о времени, когда он тоже имел друга, за которого был готов отдать свою жизнь. Но это было в прошлом, или скоро должно было стать прошлым. Все происходящее заставляло его полагать это.
- Но я никогда не отступлюсь, - подумал он мрачно. – Пока жив Великий Дух.
Поделиться322010-08-02 19:54:18
Воть:
Это НИКТО НЕУГАДАЕТ!
Істота в червоній броні відкрило очі і озирнувся. Він не знав, де знаходиться, і не мав поняття, ким можуть бути п'ятеро, що знаходяться поруч. Кожен з них лежав на плиті, як і він сам, і кожен носив кольорову броню і маску. Але там, де він був червоним, вони були інших кольорів: білого, синього, зеленого, чорного та коричневого.
Звичайно, той факт, що він не знав, хто вони, особливо не дивував. Зрештою, він не був впевнений і в тому, хто такий він сам.
Він почав підніматися, але виявив, що не може цього зробити. Товсті смуги металу обхоплювала його тіло, утримуючи притиснутим до плити. Навіть не знаючи своєї істинної сутності, він тим не менше знав, що не любить бути зв'язаним. Він спробував напружити всю свою силу і розірвати пута, але безуспішно. Його розлад і роздратування росли. А потім метал раптово став м'яким і перетворився на розплавлену рідину, яка скла з нього на підлогу.
Це я зробив? - Здивувався він, сідаючи.
На сусідній плиті фігура в білих обладунках заморозила свої кайдани і потім легким рухом розбила їх. Всі інші знайшли свої власні способи звільнитися.
- Ну, ми всі вільні, - сказав той, хто був у червоній броні. - Що тепер? Хто-небудь знає, де ми ... або хто ми такі?
Поделиться332010-08-02 20:35:03
Давай,говори.
Поделиться342010-08-02 20:37:30
Неугадал?
Поделиться352010-08-02 20:40:25
Неужели непонятно?
Поделиться362010-08-02 20:42:07
Это Тоа Мата, в "Таканува Видение Прошлого" , Топи Тайн!
Поделиться372010-08-02 20:43:36
Ясно.
Поделиться382010-08-02 20:45:19
Может Ты Загадаешь?
Поделиться392010-08-02 20:46:28
Нее.Я в книгах не селён.
Поделиться402010-08-02 20:47:17
-_- Жалко...